Ні спокою, ні сну, лиш втома
на вії упаде під ранок,
тривога оселилась вдома
і капає водою з крана,
дзижчить настирливо на вухо,
ламає всі стереотипи
й сміється голосно та сухо,
мов обобльований антипко,
а ти не можеш дати ради
лише змиряєшся в покорі
і в «телеграмі» зириш – «радар»
в якім ракети коридорі.
15.02.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: Микола Соболь