Зимою ніжний, білий цвіт
Зорить пречистим, світлим дивом.
Бубнявіє побачить світ
Любові непокірна злива.
Світанку перший промінь в ніч,
Солодких снів знайомий погляд.
Бурштин очей у сотні свіч,
Попри мороз весняна ода.
Щоб з неба сипалась любов
Благим чеканням у долоні.
По вінця в душу, знову й знов
Найкращою з земних симфоній.
У повні сонячних видінь
Як вперше, в такт для серця серце.
Попри незвідану глибінь
Дзвінким ручаєм в повінь скерцо.
Попри самотність і печаль...
Чи обпечуся?.. Так, можливо.
Та все гучніше гра* скрипаль
І цвітом землю притрусило.
Фото із інтернету.
Дякую авторам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2024
автор: Олеся Лісова