Хіба для воєн земля?
Іще ‘дин день з історії війни,
Нав’язаної нам сусідом східним,
А це убиті люди без вини,
Прощання й зустрічі із кимось рідним.
Іще один за сонцем день побіг,
Залишивши сліди болючі в серці,
Втопивши очі мамині в журбі,
Бійцям надію викресавши в герці.
Іще ‘дин день кривавої війни,
Прошитий кулями, ракетами прибитий.
Росія вже не робить таїни,
Що геноцид планує ще зробити.
Рясніє у інеті полоса
Зі зведенням, позначеним генштабом,
І радістю наповниться сльоза,
Коли горить вогнем ворожий табір.
І думка думку знову обганя,
Чому такий жорстокий світ навколо?
Хіба для воєн створена земля?
Чи то вона зійшла зі свого кола?
Іще ‘дин день здобутків і утрат,
Де сльози радості й журби переплелися.
І хоч росія діє, як пірат,
Але не оживе торішнє листя.
3.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2024
автор: Ганна Верес