ЗАПІЗНІЛИЙ СНІГ



Як  на  світанку  очі    відкриваю,  
«Це    –  особливий  день»,  –  собі  кажу,  
Хвилину    кожну    в  серці  заховаю
І  там  її  назавжди  збережу.

Щодня  хвилина  кожна,  кожен  подих
Мені  безцінним  подарунком  є.
Хоч  партією  не  тією,  може,
І  виявилося  життя  моє.  

Невиправдані,  може,  сподівання,
Та  можу  танцювати  і  тепер,  
І  насолоджуватися  дарами,
Допоки  дух  живий  іще  не  вмер.

Я  зараз  намагаюсь  усвідомить,
Почати  цінувати    мить    життя.
Та  іноді  гармонії  так  довго,
Буває,  не  приходить  відчуття.  

Буває  й  навпаки:  краса  нагряне,  
Розгорне  раптом  лоно  чарівне,
Вчарує  погляд  видом  незрівняним,
Як    запізнілим  снігом  упаде.

17.  03.  2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2024
автор: Martsin Slavo