Забутий сад. Заметені стежини.
Змарніла лавка в крапельках дощу.
В повітрі щем самотньої хатини,
Зануреної в спогади й сльоту.
Цвітуть навколо неї дикі квіти.
Опале листя губиться в літах.
Віконця павутинням оповиті.
Лише втішає співом сірий птах.
Загублена у просторі і часі,
Стара хатина, ніби уві сні,
Ховає крадькома надії згаслі
І таємниці в скриню давнини.
Колись вона була ще молодою.
Весняним цвітом повнилось життя.
Спливли літа за бистрою водою,
Закривши у минуле вороття.
Заметені до неї всі стежини
Лише навколо виє вітровій.
Лише червоні кетяги калини
Вклоняються хатиночці старій.
11. 02. 2024 Л. Маковей Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2024
автор: laura1