СОЛДАТ

Де  згущується  повітря
і  небо  не  знає  дат  -
закривши  лице  од  вітру,  
у  полі  лежить  солдат.

Поруч  скрегочуть  танки.
Обіч  ідуть  дощі.
Туляться  сонні  ранки
до  зледенілих  щік.

Як  тебе  звати,  брате?
Батько  ти  чий  єси?
Воїну  сниться  мати…
Матері  сниться  син…

Воїну  сняться  діти…
Меншому  завтра  -  два.
Мила…  Лютує  вітер,
гірко  ячить  -  вдова…

Їм  би  усім  радіти,
не  знаючи  болю  втрат…
На  сором  усьому  світу,
у  полі  лежить  солдат.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: Ірина Білінська