Псалом 144

                   Всеблагословенній  Діві-Матері
                   присвячується  з  любов’ю



Бо  ви  як  юдеї  і  —  кажете  :
ви  лемент  ззовні  «Живий  Бог!!!»
ви  нікуди  нізвідки  й  ні  з  входу
і  —
я  з  висот  запрошений
коли  світ  все  був  лажею
і  я  сходу  
і  мовчки    і  входжу  і  лагідно  берем  плани
святого  Життя  Його
причім  завжди  хвилюються  ангели  і  архангели:
«Спонтанно!»  «  Художньо!»  —  
«Ого!»  —  «Ого!!!»
Причому  я  кажу  —
хочеш  жити  щасливим?  —
живи  Христовим,  тайним…
і  тоді  оглядатись  чого!!
Ну    я  вам  зразу  
не  багато  промовлю  —
що    люблю  Його…
і  постаю  повен  любові  і
сліз  —
пронизуваний  безміром
Його  життя  вічного!..
побіжите  зразу  ж  маститись  —  медом  —
                                                 слова  
                                                 художнього!!

Що  це  за  рукасте  що  мене  беручіше  —
у  Твою  
Правду  й  Любов??

07.02.2024,  свято  врівноваженого  дуже
прп  Парфенія,  єп.  Лампсакійського,
м.  Київ

...Відомо  ж:  платити  потрібно  за  все.  Чи  не  праведного  поета  Томаса  Еліота  (піти  супроти  хвороби  всіх  церков  —  нарцисизму,  самозакоханості  —  це,  мабуть,  праведник)  грошовим  Нобелем  «ухайдокали»  хитро  в  недавньому  двадцятому  столітті.  За  що?  Бо  він  найстрашніше  відкрив:  відновлення  цілісного  бачення  Бога,  людини  і  космосу.  
За  приведення  кращих  душ  до  Христа  —  в  світі:  з  хащів  вторинних  форм  інтелекту.  Нині  —  як  би  вже  з  інтернету.
За  те,  що  є  найпотрібнішим  для  Христа-Логоса:  за  космос  у  художніх  відкриттях…  

Протестантизм  викинув  космос  повністю!  Відкинув  тобто  і  людину,  що  є  великим  і  найулюбленішим  творінням  Господнім,  а  залишив  звіра,  що  впав  та  продовжує  копирсатись  у  земному.  Бо  відкинув  традицію,  Церкву,  таїнства.
А  це  ж  свята  Богоматір  подала  правду  Божу!  Живе  богослів’я,  духовно-художню  правду,  цілісну  картину  світу  зараз  через  поета  Христового,  слугу  вашого,  що  любить  і  ап.  Павла.  Бо  в  того  нема  і  молекули  агресії,  хоч  він  обійнятий  розумом  щонайбільшим...

(Зі  ст.  "Лист  до  протестантських  церков",  2010,  -  див.:  КП,  Ш.І.С.,  розділ  Проза.  
Це
з  книги  "Живе  в  мені  Христос"  2014  р.,  є  ел.  надрукування  у  Вікіпедії,  в  2023  заблоковане)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович