Помилки юності за нами ходять слід у слід.
Якщо в душі лишилась від любові іскра,
ми повертаємось туди, нас вічно манить світ,
де зрадили чи розлюбили, хоч і прикро.
Я твердо знаю у минуле двері на замку.
Душа ж поки жива існує поза часом.
Її від тих страждань не заховаєш в сповитку,
а може і не треба, як жага не гасне.
Там не фальшивлять ноти, там є безліч таємниць,
там безтурботність ще метеликом літає.
Щасливий той, хто згадує події до дрібниць,
і віршами моменти вразливі латає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Полісянка