Зачинили себе у сучасних будинках,
Прохолода у спеку і тепло в мороз.
В інтернеті блукаєм, шукаєм стежинку
І не справжнє життя ми сприймаємо всерйоз.
За планшетом навчились віртуально кохати,
Люту ненависть теж викликає інфа.
З телефонами всі ми лягаємо спати,
Навіть власних дітей завойовує гра.
Бур’яном заразстають всі справжні стежини
І даремно дарує красу першоцвіт.
Мало видно з вікна дорогої машини,
Особливо при швидкості, майже в політ.
Відірвись від екрану і вийди з машини,
Щоб відчути реальність за обрій прямуй.
Проживи хочаб день для своєї дитини,
Заспівай серед степу і всесвіт почуй.
Навіть гори величні для тебе створили,
Теплий дощ проливний, теж для тебе іде.
Таємницю життя, теж для тебе відкрили,
Навіть сонце щодня, лиш для тебе встає!
6.02.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Степан Олександр