А ЗА ВІКНОМ ЛАПАТИЙ СИПЛЕ СНІГ

А  ЗА  ВІКНОМ  ЛАПАТИЙ  СИПЛЕ  СНІГ

А  за  вікном  лапатий    сипле  сніг,
Але  й  не  дивно,  бо  ще  тільки  лютий,
Він  ковдрою  лягає  на  поріг.
В  природі  са́ме  так  і  має  бути.

В  повітрі  неймовірний  цей  танок,
Кружляє  в  танці  білий  сніг  лапатий,
Він  завітав  у  парк  та  ще  й  в  садок.
Зимова  казка,  повернулось  свято.

Його  пора.  То  ж  хай  летить,  летить,
Нехай  лягає,  наче  скатертина,
Зуміє  все  собою  він  накрить,
Засипана  ним  змієчка-стежина.

Не  видно  у  садочку  вже  її,
Не  видно  чи  повилась  попід  тином,
Вдяга  у  шати  знову  всі  гаї́,
Чаклує  так…  Яким  це  робить  чином?

Хурделить  за  вікном…  Й  не  дивина,
І  повне  право  має  це  робити,
Така  чаклуня  біла  лиш  одна,
Ніщо́  її  не  може  замінити.

Вкриває  землю  знову  білий  сніг,
В  повітрі  є  сніжинок  реверанси,
Вклонилися  і  впали  нам  до  ніг,
А  вітер  їм  співа  свої́  романси.

05.02.2024  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР