Псалом 143

                     Пресвятій  Трійці
                     з  Пресвятою  Пречистою  Богородицею
                     присвячується  з  любов’ю



Важливо  —    щоб  мовити
бо  це  —  Україна
її  історія
де  я  лиш  війну  —
                         я  Ігор
і  це  не  заіржавіє
я  —  більший  за  війну


а  це  слово  й  не  вполонялось
війнами  міфів  
ще  й  категорій…
бо  воно  брало
воно  вибирало
мої  слова  і  дзвенять
це  слово  —  меч  очищений  від  понять
Чому  ж
           мене  велетенськи  —
           стражденницьки
випирало?


Над  теперішнім  вибирало
це  завжди  з  Слова  —  в  мені  дозрівало  —
й  над  всім  випирало!
так  що  я  в  світі  —  зате
                                                     очищений  від  понять
ти  над  часом!
і  гостришся  як  святий  
над  державами
Скиньтеся!
прокиньтесь!
бо  за  мною  —  не  заіржАвіє!
за  мною  ваші  вбереження  від  понять
як  веселий  —
то  дехто  —  самі  поняття  очистить  тужАвіє!


ти  ж  більший  за  війну?
ти  більший!
наша  Вкраїна  більша  за  війну…
в  Тобі  ж,  Боже,  ми  перемовляємось
ще  й  державно!..


Поезія  —  більша  за  празник,  і  веселіша!
Поезія  —  лет  —  в  світлі  ніші!
щоб  я  вас  пер  —  далі  і  далі
зате  в  словах  Слова  —  ви  не  сумні  отримувачі  —
сумних  реалій  —
очікування  любові  —  чи  не  
найсолодше
що  трапиться  далі?
я  цікавіший  з  Любов’ю!..


Любов  —  вища
і  більша  за  несвяту  війну
аж  ось  коли  гостро
знову  в  небо  війну
дух  же  вільний!
Нам  не  святити  війну
душі  ж  обожнювати  —  а  не  війну!
За  агресію    більш  сильні  —
                                     Любові  нахОди


то  справжнє  таїнніше
             в  слово  приходить
                   і  гоїть  —  і  годить
Христос  —  владар  погоди
Травми  в  тюрмах  не  витримують  —  лише  свободи
Бо  в  Христові  —  свобода!!
                   всякий  дар
                   з  висоти  Світла
                   від  Тебе,  Отче,  
                   зіходить


05.02.2024,  свято  святого  Феодосія  Чернігівського!
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

Слово  найдосконаліше  в  поезії  наповнюється  питомо:
 
1)    л  ю  б  о  в’  ю;    2)  р  о  з  у  м  о  м;    3)  в  о  л  е  ю  Христовою.    
Але  дуже  рідко  зустрічається  поєднання  хоча  б  двох  із  цих  складових.  
При  тому  слова  поезії  —  живі  істоти.  Вони  хочуть  Божественно  неповторного  наповнення  від  поета  всіх  своїх  складових  частин:
 
—  внутрішньої  частини  —  духовної,  особистісної  (семеми);
—  середньої  —  душі  значень  (морфеми);
—  зовнішньої  —  звукової  (фонеми).  

Неспеціалісти  чули  лиш  про  фонему.  
Знайдіть  про  душу,  морфему!!!  Огонь  семеми  від  Христа!..

Та  досконале  наповнення  слова  і  досконале  поєднання  слів  в  таїні  світу  —  без  Духа  Святого  неможливе,  тому    інші  світлі  звершення  в  світі  —  також.  Богом  це  не  передбачено.  Точніше,  без  Бога  нічого  доброго,  чистого  чи  досконалого,  а  тим  більш  святого,  неможливо  створити.  
(З  ст.  "Тяжіння  до  універсальності"  :  КП,  Ш.І.С.,  розділ  Проза,  шукати:
З  2010  р:  Світ  провалюється  на  тонких  планах….  винищення…  з  ризиком  питомо  вірусами)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович