СВІТЛИЙ ВОЇН

Новина́  розірвала  вечір:
Біль,  утрата  в  рядах  ЗСУ…
Впало  горе  на  плечі  старечі.
І  побільшало  знов…  на  вдову,
І  примножилось…  на  сиріток.
Спалахнув  та  й  загаснув  талант.  
«Не  покинь  нас»,  –  зітхнув  напослідок  
Й  очі  в  небо  звів  Воїн-Атлант.
Розлетілась  відповідь  громом
Над  землею,  яку  боронив,
Над  могилами,  батьківським  домом…
Грім  про  помсту  й  віддяку  сурмив.
Зринув  птахом  з-за  хмар  світлий  Воїн,
Побратимам  торуючи  шлях.
І  тримають  надійно,  крім  зброї,
Синє  небо  на  дужих  плечах.  
©  Галина  Брич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: Галина Брич