ІСТОРИЧНА СПІРАЛЬ

ІСТОРИЧНА    СПІРАЛЬ.  
ПЕРЕВЕРНУТИЙ    ВИТОК.

Зимова    туга

Зимового  насупленого  ранку  
Холодного  липкого  туману
Не  в  змозі  навіть  сонце  на  світанку
Роздерти  обважнілу    пелену

Чи  то  надворі  січень,  чи  й  не  січень?
Холодна  мряка    очі  застила
Сховалося  в  тумані  потойбіччя,
Розкраяного  вибалком,  села

Ліс  розгубив  усе  своє  багатство,
Туман  поглинув  сяєво  снігів,
Та  галасливе,  невгамовне  птаство
Приборкати  він  так  і  не  зумів

Край  лісу  обізвалася  синиця,
Немов  про  весну  мову  завела,
Стоїть,  не  замерзаючи,  криниця
З  водою  лісового  джерела

Неначе  світла  шибочка  віконця,
Таїть  в  собі  надію  на  весну,
Щоб  у  собі  відбити  промінь  сонця
І  хмари,  і    небес  голубизну.

с.  Кочубеївка  
11  січня  1994  р.

Зимова    туга  2

Ставок  усох.  Неначе  й  не  було.
Високими  заріс  очеретами.
А  лісова  криниця  й  джерело
Згубилися  давно  між  бур’янами.

Позаростали  лісові  стежки
Галявини  укрились  чагарями
Примовкли  поміж  вітами  пташки
Воєнними  затислі  пазурями.

На  схилах  влітку  вже  нема  корів,
Яких  колись  селяни  випасали
Стежок  нема  до  багатьох  дворів
Та  і  самі  двори  позаростали.

Похмуре  небо,  ніби  з  переляку,
Рядном  на  крони  лісу  нависа
Липкі  тумани  і  холодну  мряку
Нам  посилають  знову  небеса

Сховалося  в  тумані  потойбіччя,
Розкраяного  вибалком,  села.
Чи  то  надворі  січень,  чи  й  не  січень?
Холодна  мряка    очі  застила…

с.  Кочубеївка  
27  січня  2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Сергій Листопад