Лопата дипломата
Я візьму горілку, сало, наварю борщу,
Так, як це не раз бувало, друзів пригощу,
Аташе всіляких рангів, консулів, послів,
Всі питання порішаєм, всі без зайвих слів.
Потім зранку у МакДональдс, прокладаю шлях,
Там такі готують страви, аж зриває дах!
І воно ж смачне, собака, якось сталось так,
Похмелятися БігМаком, особливий смак!
Дипломатом був мій тато, і я також дипломат,
Не фіскал, не податківець, не суддя, не адвокат,
Я на самітах поважних, хрест свій з гордістю ношу,
І завжди на кожнім кроці, все прошу, прошу, прошу –
Дайте зброю, що вам жалко? Чи може нема?
Ми ж кохаєм вас так палко, особливо я!
Як немає зброї дати, дайте хоч грошей,
Ми закупимо лопати, для своїх людей.
Хоч підбірні, хоч садові, а хоч штикові,
Туристичні чи для снігу, візьмемо любі,
Хоч пожежно-рятувальні, нам все до смаку,
Головний секрет лопати в держаку.
Всім дівчатам і хлоп’ятам в школу і садок,
З ціллю вивчення лопати, ввести спец урок,
Застосунок е-Лопата, кожному в смартфон,
З мануалом для солдата, як збивати дрон.
Пропонуєм підписати саму кращу із угод,
Ви – нам гроші на лопати, ми – вам спокій і комфорт,
Ви не їдете нікуди, не плодите вдів, сиріт,
Усе зроблять наші люди, жертви – наші, ваш – профіт!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2024
автор: Костянтин Вишневський