Ой чому ти, земле сумна й невесела?
Спалює злий ворог твої міста й села
Хто дозволив кату такі злодіяння?
Впевненість у нього, дивні сподівання.
Надто помилився, окупант проклятий
Відчаї на фронті буде святкувати,
Частками на полі, у крові по вінця
Повік не здолати мужніх українців.
Він не знає щастя, ні краплі любові
До Вітчизни - неньки, захистить собою,
Де земля і гори єднають родини
Там люди всі браття і воля єдина.
Не подумав враже, заліз на чужину
Втікай з України, доки маєш силу,
Потрощимо руки, вилізуть і очі
А із твого тіла залишаться клоччя.
Ой чому ти, земле сумна й невесела?
Спонукає горе всі наші оселі,
Тобі обіцяєм, що це ненадовго
Уже незабаром - наша перемога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2024
автор: valentinaaaa