До побачення…

За  життя  багато  граней  стерлися,
Втратили  перестороги  значення.
Більше  не  прощаюся  з  померлими  –
Подумки  кажу  їм:  «До  побачення…».

З  глузду  я  не  з’їхав,  не  подумайте!
Наближать  кінець  не  маю  намірів  –
Намагаюсь  почуття  знеструмити
Вірою  у  потойбічне  марево.

От  би  справді  випало  зустрітися
За  межею,  звідки  не  пове́рнешся:
Знову  маминим  теплом  зігрітися,
Батьковою  мудрістю  утве́рдитись.

Є  в  Письмі  Святім  незламна  істина,
Що  по  своїй  вірі  всі  отримають.
Тож  оцими  помислами  чистими
Прагну  в  шанс  побачення  увірувать.

З  вірою  цією  легше  вирватись
Буде  із  лабетів  страху  смертного,
Перед  Богом  в  судний  час  не  схибити
І  життям  за  майбуття  пожертвувать.

                                                         Жовтень  2023  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: Олександр БУЙ