Ти зі мною завжди, мій синочку:
Живеш в мріях моїх і у снах,
Ти незримо ідеш по садочку,
Ти в листочках живеш і в квітках.
Ти любив наш садочок і квіти,
Любив з батьком косити траву,
На рибалку із братом ходити,
А сестрі заплітати косу...
Ти і квіти любив доглядати,
Їх і сіять мені помагав...
Своїй доні не встиг розказати:
Що любив, що беріг і що знав...
Доля склалася так, що й дружина
Передчасно пішла в інший світ.
Ваша донечка, ваша кровинка:
Мій квітковий, згорьований світ.
Як тоді, я вирощую квіти,
Очі ваші я бачу в квітках.
Доки є ми, ви будете жити:
В своїй доні і в наших серцях.
Ваша доня вже нині доросла
І вже має свою вона сім"ю,
І синочка вже має малого,
І її, і сім"ю її я люблю!
Я вже другий рік живу в твого брата,
В місті Щеціні в Польщі живу,
У Долинській стоїть пуста хата,
І війна в Україні вже йде на яву...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: геометрія