СНІЖИНКИ
На берізки й на ялинки
З неба падають сніжинки,
На хати і на доріжки,
Аж в снігу загрузли ніжки.
І на вії до Яринки
Примостилися сніжинки.
І на спинку кошеняті
Їх насипало багато,
І синичці в годівничку –
Геть засипали пшеничку.
Всі пробачили їм дружно,
Бо вони – красиві дуже.
***
Білі-білі всі сніжинки,
Кожна, наче, з павутинки.
Хоч вони усі – сестрички,
Мають дуже різні личка.
Часом трохи – вередливі,
А зате – які ж красиві!
ПЕРША ЗИМА
Киці диво-дивина:
Замела кругом зима.
Ще не бачила вона,
Що воно таке – зима.
Скрізь шукає де весна,
А її – ніде нема.
ЗАВІРЮХА
Замело усе в саду,
Грає вітер на дуду.
Грає вдень і уночі,
Ходять білі павичі,
Розпустили крила й хвіст,
Як почули вітру свист.
МОРОЗЕЦЬ
Покусав мороз за щічку
Нашу дівчинку Марічку.
Вся – така, мов полуничка,
Змерзли пальці й рукавички.
Змерзли чоботи і ніжки,
Як з’їжджала з гірки трішки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2024
автор: Шостацька Людмила