Наші душі хронічно "трьохсоті".
Наталі Рибальська
Там мороз,сніг пекучий,три фронти,
Попереду проклята русьня,
А позаду продажні є морди
І погода,це теж не фігня.
А ми тут хоч живі, та "трьохсоті",
Біль тупа мозок сковує геть,
Прилітає ночами в висотки
Та крилата ненависна смерть.
Ми "трьохсоті" і ліки не діють,
Тіло сковане,може прорве,
Перемога - на неї надія.
Безнадійне таки оживе.
І в морози нам гріх забувати,
Вони там,серед пекла,живі,
Все завгодно готові віддати,
Щоб "трьохсоті" і далі жили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2024
автор: Малиновый Рай