Ой, на кухні крутиться молоденька жінка,
Як, не заморитися, бо ж сама, як бджілка,
Тож рано - ранесенько в руках вже й мукичка,
Для кого старається, має ж чоловічка.
Бо ж він, як у ліжечку, на вушко шепоче,
Так люблю варенички, із сиром, муркоче,
Ну, як,отой котик, що дріма на пуфику,
Разом з нею завжди слухав жваву музику.
Тож, як заводна крутиться, вже й до люстерка,
Він чомусь весь час говорить,- Ой, фантазерка!
То пахкі в сметані, а то із шкварочками,
Від нього мов п’яна, пішла вмитись у ванні,
Освіжилась швидко, прилягла на дивані,
От оті вареники, будьте ви неладні,
Та вони ж вдались, смачнющі і на вид гарні.
Вже й обід, побрився, раденький чоловічок,
Доторкнувсь пахнючий, ледь щічкою до щічок,
Вона ж, як троянда зчервоніла, всміхнулась,
-Почекай, сметани, ще добавлю - крутнулась.
На столі винце, сирок та й кільце ковбаски,
Про дівчат, щоб дум не мав, вночі хоче ласки.
Ой, як дуже пахнуть парфуми чоловічі,
Вже й очі іскрять, до інтиму ваблять свічі,
У обіймах ніжних, палкий погляд у очі,
Я люблю варенички і тебе щоночі.
23.12.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Ніна Незламна