Було таке. що сум мене здолав,
Зубами розривав на самоті.
У серця у свого я запитав,
Кохала ти мене тоді, чи ні...
Робило швидко серце та стогнало,
Залізним скреготом від втомлених машин,
Та слухати воно мене не стало,
Ганяло кров по тисячах судин.
Ця кров мені наснаги надавала,
Здавалось з часом розумнішим став.
А потім, якось, ти мені сказала,
"Чого мене ти, дурень, не спитав?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Сергій Леба