Дуже вченого Якима
Запитав Мирон:
"Ти зумієш філософський
Пояснить закон:
Що матерія - то штука
Справді є така,
Що не може пропадати,
Тобто не зника?"
"Діло це не дуже хитре, -
Відповів Яким.
Можна легко пояснити,
Прикладом таким:
Ти колись уріжеш дуба:
З кожним це бува,-
А у тебе на могилі
Виросте трава,
Ту траву якась корова
Злиже язиком.
Розторопав, що до чого?
Ясно говорю?"
"Зачекай, - Мирон отвітив:
Зараз повторю.
Ти умреш, тебе у землю
Закопа рідня,
А травичку на могилі
З"їсть якесь ягня,
Те ягня за рік, звичайно,
Встигне підрости.
Бараном таким, як зараз,
Знову станеш ти."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2024
автор: геометрія