Хтось Правду в возику возив,
як гарбузи, і роздавав:
комусь половинку,
комусь четвертинку,
а декому дві або три...
_
Брехні ніколи Правдою не стати,
в які б вона не одяглася шати.
І зменьшитись ладна брехня вполовину,
і збільшитись в кілька разів:
вона мінлива, їй вдається
робити це, як тільки заманеться.
І напівправдою себе назве,
й розказувати буде, що дві правди є,
або, що зовсім Правди не існує,
зате сама себе запропонує
на місце це святе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2024
автор: NikitTa