Душа не плаче, не щемить,
Затерпла, просто заніміла.
Її пече, її болить,
Знайти споріднену хотіла.
Здавалось, що уже знайшла,
Тепло і світло струменіло...
Химерна мрія та була,
Спіймати щастя закортіло.
І так вже вкотре і щораз,
Є близнюки, є атиподи.
Ми обираємо і нас,
Є віра щастя поруч ходить.
Є віра і надія теж,
Ніколи нас не полишає.
Бо поки дихаєш - живеш,
Жива душа коли кохає.
03. 01. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2024
автор: Мирослав Вересюк