Він був потужним кораблем,
А вона – його вітрила.
Він безстрашно йде вперед,
А вона – неначе крила.
Вона була попутним вітром,
Що допомагав іти,
І невидима та сила,
що розводила мости.
Він безстрашно йде вперед,
По курсу нові острови.
А вона – безпечна гавань,
Його тихі береги.
Він… Вона… Єдине море…
Ось така модель життя.
Ця гармонія, тандем
Називається сім’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Марта Горбей