Вир

***
Дівчата-дзвіночки  від    бабці  ступали  з  провідин.
Від  мазанки-хати,    що  маялась    перед  городом.  
Старенька  услід  їм  махала  сердечно  рукою,
Млинців  із  варенням  надала  онуцям  в  дорогу.  

***
Щасливо  свій  вік  прожила  трудівниця,  без  люті.
Сусіди  вкрадуть,  вона  каже,  що  їм  важливіше.
Від  бурь  доленосних  замучилась,  та  не  бурчала.
Добром  до  людей,  не  чекаючи  кроків  назустріч.  
 
***
День  літа  хилився  за  обрій,  заплющував  очі.
Життя  не  стихало,  цвірінькало,  півнем  співало.
Про  смерть  не  кумекало,  дихало  теплим  повітрям.
Пташинка  летіла  вздогін,  щось    сказати  воліла.

***
Перезирнулись    й  залились  сльозами  дівчури,
Уголос  ридали,  відчули  прихід  неминучий.
Скорботної  вісті:  стареньку  живу  не  побачать.
Услід  їм  що  маше    з  порога  сердечно  рукою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2023
автор: Олесь Ефіменко