Луїс Альберто де Куенка Квітуче Поле

Тут  ви  виборюєте  собі  славу,
якщо  щось  важить  слава.  Тут  квіти
світу  перетворені  в  мечі.
Тут  лицарі  прощаються
з  коханими  навіки
і  палять  свої  спогади  у  полум'ї
постійних  битв.  Це  Поле
звідки  не  вертається  ніхто,  ніхто
не  має  імені,  родини,  предків,  
війна  це  батько  й  мати  всім.
Забудьте  про  своє  минуле.  Пройдіть  вогонь
оголеного  листя,  зламаних
списів  і  коней  без  вершників.
Пройдіть  до  вічного  вогню  героїв
безіменних,  на  ниву  міфів,
яким  не  пояснити  світ.  І  не  спізніться,
Квітуче  Поле  зібралося  поринути
в  пітьму  розбитих  мрій.

[i]Вірш  написаний  під  впливом  "Саги  про  Бломстрвалла  або  історія  Квітучого  Поля"  (Blomstrvalla  saga  (Historia  de  Campo  Florido)),  видана  в  перекладі  на  іспанську  і  з  коментарями  Маріано  Гонсалеса  Кампо  у  2010  році.  Ця  давньоісландська  сага  часів  правління  короля  Норвегії  Хакона  Хаконсона  (1204  -  1263)  і  короля  Кастилії  і  Леона  Фернандо  ІІІ  Святого  (1199  -  1252)  була  оприлюднена  у  1258  році    під  час  весілля  дочки  Хакона  Крістіни  (1234  -  1262)  і  сина  Фернандо  ІІІ  (брата  короля  Альфонсо  Х)    Феліпе  Кастільського  (1231  -1274).  Має  місце  складне  переплетення  реалістичних  і  казково-фантастичних  елементів:  реальний  світ  постає  як  горизонт  фантазії,  а  фантазія  -  як  горизонт  реального  світу.  У  сазі  розповідається  про  те,  як  два  брати,  Етгард  і  Акі,  сини  герцога  Акі  з  Фріцілії,  одного  дня  розлучаються  під  час  полювання  в  лісі,  коли  летючий  дракон  викрадає  Етгарда.  Вони  зустрічаються  після  багатьох  пригод,  коли  перевдягнені  і  невпізнані  виступають  суперниками  на  полі  під  назвою  Бломстрвалла,  де  відбуваються  щоденні  поєдинки  заради  кохання  та  багатства.  Сага  завершується  масовим  весіллям,  яке  поєднало  різних  чоловіків  і  жінок[/i]

[b]Luis  Alberto  de  Cuenca  CAMPO  FLORIDO[/b]  
Aquí  se  lucha  a  cambio  de  la  gloria,
si  es  que  la  gloria  es  algo.  Aquí  las  flores
del  mundo  se  transforman  en  espadas.
Aquí  los  caballeros  se  despiden
de  sus  enamoradas  para  siempre
y  queman  sus  recuerdos  en  la  hoguera
de  un  combate  infinito.  Este  es  el  Campo
de  donde  nadie  vuelve,  donde  nadie
tiene  un  nombre,  un  linaje,  una  familia,
y  la  guerra  es  el  padre  y  la  madre  de  todos.
Olvida  tu  pasado.  Ven  al  fuego
de  las  hojas  desnudas,  de  las  lanzas
rotas  y  los  caballos  sin  jinete.
Ven  al  fuego  perpetuo  de  los  héroes
anónimos,  al  prado  de  los  mitos
que  no  explican  el  mundo.  Y  no  te  tardes,
porque  Campo  Florido  va  a  sumirse
en  la  sombra  de  un  sueño  hecho  pedazos

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2023
автор: Зоя Бідило