Ще ранок не постукав у віконце,
А вже світанок рожевів з небес.
Десь за горою ще дрімало сонце,
А в травах срібноросий рай воскрес.
Тихенько я у нього заблукаю,
Аби надпить незайману красу,
Даровану Творцем мені і краю,
Її через життя я понесу.
І хоч сьогодні вмита вона кров’ю,
Не розгублю до неї почуттів,
Освячених молитвою й любов’ю,
Там тисячі покладено життів.
1.12.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2023
автор: Ганна Верес