(продовження)
-Тату, ще хотів спитати,
Чо ти все тікаєш з хати?
Коли мама з-за границі
Приїжджєє й всі полиці,
Кре́денси і плитки з ґлянцем
Протирає зразу пальцем.
Тебе поглядом шукає,
Ніби щось сказати має.
Дивитьсє в шафу, під лужком.
-Чо сево горнє не з вушком?!
-Чия лижка і мишчина!?
-Й чо тако вбрана дитина!?
-В ідеальній чистоті
Всі мами там ходєт
і такі самі порєдки,
І дома заводєт.
В нас, Васильку, ґосподарка,
Стайнє, город і гіблярка,
Кури, свині і єндики.
В дідорни ведра і цьвєки,
Мішки в дєрках, вохналі...
Так, як звикле, на селі.
Я сто раз зайду́ до хати
Й, що час маю заглєдати?
Що на шафу муха сіла
Тай зробила, що хотіла.
Чисто в хаті, без болота.
Ще мені єдна гризота.
Вот в нас, в креденсі по мисці,
По видельці і по лижці,
Наїмосє, позмиваєм
І ніц більше не чіпаєм,
Бо всьо решта стоїт збоку
Є того "трошка" нівроку.
-Наша мама цалі дні
В прибиранні і пранні.
Вже до хати не зайдеш,
Коли тапки не вбере́ш,
Ще десь коло брами
І ходиш круга́ми.
-Ту не стань! Ну куда преш!
Ще не висхло! Куда йдеш!?
-Так, синочку, вже й не знати,
Як до хати сє дібрати.
Вже на лужку не сідай.
Туво їж. Кришки змітай...
Що поробиш. Чистота!
Нинька на дворі сльота,
Йдем в дідорню щось робити,
Не будем мамі мішєти.
16.12.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Олекса Терен