***
Коли я вернуся
Додому --
Проскочивши
Чорну Діру,
Де Смок сторожить --
Не дрімає,..
Дорогу,
Що зміст повертає --
Тоді на Планеті
Засяє,
У радості рідних
Джерел,
У новому тілі,
Як знають
Мене ті усі, що
Стрічають..,
Бо
Так я далеко
Летів --
У самій, глибин
Незрівняних,
Тих мрій, що згубились
В бажаннях
І десь ще жевріли,
В мені,
Як був я в полоні --
У людському тілі,
На злі,
Що мала у назві --
Землі,
Корону, яку не спізнала,
Де раєм лишилась,
В незнаних,
Тих душах, що вміють
Терпіти
Смертельний,
В забутому,
Гнів --
Ланітах Титанів,
Як вічних --
Знаряддям забутих
Богів...
------------------------------------------
15.12.2023; Paris (Aurora)
======================
(!!!)
Автор ::: Катинський Орест (Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2023
автор: MAX-SABAREN