Потрібно й надалі вивчати свої серця

Потрібно  й  надалі  вивчати  свої  серця,  
Спостерігати  за  жестами  рук,  що  пояснюють  про  кордони  
До  яких  тобі  можна,  на  які  посягнути  зась.  
Бодай  доторкнутись  вустами  чи  тяглістю  мови.  
Для  початку  навчитись  змальовувати  краєвид  
Вивчати  траєкторії  птахів,  блякле  сонце  в  холодну  пору,  
І  навіть  тоді,  коли  захочеться  говорити  про  світ  –  
Описувати  невидимий  контур  його  свободи.  
Навчитись  ходити  в  тяжких  обладунках  зими,  
Говорити  із  самим  собою  знемагаючи  від  безсоння,  
Добирати  слова  перечитуючи  старі  словники  
Дізнатись  про  страх,  про  віру  в  твоїх  долонях.  
Тоді  відпускати  їх  крила  в  стрімкий  політ  
В  театральній  залі.  Подавати  нужденним  в  слові  
Спочатку  потрібно  підняти  опалий  цвіт,  
Споглядати  красу  всюдисущого  царства  любові.  
І  навіть  тоді  не  шукати  примхливу  мораль,  
А  вести  діалог,  як  веде  його  чуйний  художник,  
Змалювати  картину  і  поселити  у  ній  не  жаль,  
А  радість  з  якою  вуста  промовляють:  «О,  боже!».  
 
09.12.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2023
автор: Володимир Каразуб