Чужі,такі чужі,бо й рідні не були,
Помилка у житті ,бо навіть не кохали,
Це виліт був один із тятиви стріли,
Ми з розуму зійшли ,ми просто заблукали.
Попали в ліс густий,де хащі й чагарі,
Де дикі звірі бродять...Але прийшли до тями.
Бо нащо нам були на серці тягарі?
Для чого те,що не жевріло поміж нами?
І Всесвіт зрозумів,що ліс цей не для нас,
Він стежку показав,освітлену ,чистеньку,
Та кожному -свою,бо разом -вийшов час,
І шлях такий тепер-крокуєм потихеньку...
07.12.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2023
автор: Руслана Сапронова