| 02.10.2020 - 09:02 |   Просто ненавиджу критиків, в яких написані сотні і тисячі своїх творів за десятки років, і які кажуть мені, що це не моє, краще взагалі не пиши і т.д. і т.і. Якщо я почав писати місяць назад після паузи в сім+ років, якщо я не вникаю в будову тексту, не використовую "хитрощів" всіляких літературних,бо і не знаю про них, якщо все, що пишу, не має в собі мети "йти в маси", а лише передає мої душевні емоції,то я не потребую подібних висловлювань, і тому одразу це написав. Щось типу: "не подобається - не читайте, не для вас панів стараюсь".
Як можна помітити, в мене доволі вузька тематика, я не пишу про війну, про абетку, а потім про те, як собака охраняла гладіолуси)
А публікую тут з двох причин: бо хочу десь це зберегти, всяке ж в житті буває, раптом знадобиться; якось психологічно скинути емоції, можливо, все ж таки, хтось прочитає, зрозуміє, та й мені від розуміння цього буде трішечки легше) |
