Сергій Кріпак*: Тож бажаймо в Новий рік!
Один – одному в повік,
Сили міцної й натхнення,
Покаяння і смирення.
Будем дружні! Будем жить!
Ще й здоров\'я не згубіть,
Сергій Кріпак*: Завжди боюсь "входити" в "натільне" бо сам невеликий майстер пера, але можливо ви приймете мою думку в слух, що до тієї "думки вірша", цікаво написаного, кінцева фраза була б логічніша за помислом та продовженням загальної ідеї віршу:
Замість "Допоки прощає-
Сина Свого воскрешає..."
було б написано
"Допоки прощає-
За Сина Свого ...
(як думка: людської відплати за Його добро, рішенням на розп'яття Ісуса)
ще раз вибачаюсь за вторгнення... Вам Господньої благодаті на труди! Христос Воскрес!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
