Tara Maa: Нема того, чия поява мала би сенс. Сенс ми придумуєм самі. Або бачим його в усіх цих недоречних ісусах, буддах та інших григоріях сковородах, або не бачим його взагалі.
Нава Таля: тут ти правий - мені треба вчитись приймати різноманіття так, як воно є. я вмію гарно і точно окреслити кордони, але маю проблемки з їх розмиванням. дякую за урок
Нава Таля: про поліщуків: я виросла в селі на Поліссі, серед польсько-білоруського діалекту. "Припні-но слун у вугол да сєдь-ке поматлохати скулькось, гожби не варай буйно."
Ніхто й не говорить, що укр. мова не може бути бойовою. Укр.лайки набагато смачніші за рос., але звучать все одно округло.
16.05.2013 - 16:54
Округло, чи овально, чи кутасто - то особисте сприйняття.
Ти казала про русизми - наочно бачимо, що їх нема.
Не хочеш сприймати - твоя справа, але треба визнати, що то не моя об"єктивна провина, а твоє власне небажання
Ті поліщуки, яких я там чув, розомовляли майже білорусько-російською. Але - українською
Нава Таля: знаєш, життя за кордоном серед РІЗНИХ мов сприяє тоншому їх сприйманню... Рос,. укр., білоруська, інгліш, трохи хінді, пара-друга слів на санскриті і розповіді друзів-лінгвістів про особливості урду, фарсі і палі - спочатку словесна каша через вуха лізла, а тепер слух на слова реально загострився. Тому навіть якщо пів-вікіпедії запостите як докази, все одно жвань і п"явчень для мене українськими не стануть
16.05.2013 - 16:50
Ну, то, може воно не стане укр. для тебе, то й, що? ))
Для мене, наприклад, слово "поїзд" - це русизм, але в літ. мові - вже не так.
Зверну твою увагу на той простий факт, що українська мова - не одна.
Ще раз: бачиш назву вірша? Співвіднось!
По-друге: які претензії можуть бути ДО МЕНЕ?
Що, я російські вірши пишу "загальноприйнятною"?
Не хочеш приймати у вжиток - не приймай, але ж вчися сприймати
Бо, як я бачу з твоїх слів, вся ця "каша в голові" налаштовує тебе на існування в уявному середовищі якихось "койне", замість живих мов
Нава Таля: ок, мир во всем мире - і за мову палі!*
* - давня мова, яка з"явилась, коли кількох хінду за язик вкусила бджола. А потім вона стала мовою всієї буддійської літератури
Нава Таля: коли вимовляєш, звук має звучати округло і глибоко... П"явоЧИння - глибоке "и", плавні форма усього слова... А п"явчень звучить обрубано і плоско
15.05.2013 - 18:01
Знову кажу: брудна смаковщина!
Ти намагаєшся змусити мене вдатися до мови "дівочої", бо вона в тебе така. В мене - ні.
Українська не зобов"язана бути тобі довподоби, особливо - у моєму особистому творочому доробку
"...чиННя" - то витребеньки, не більше того.
Нава Таля: жван і жвань, кулик і кулічня, п"явка і п"явчень - абсолютно різні за звучанням. Укр.мова - дуже плавна і така ніби округла. Всякі "чня", "-нь", "і" та "а" роблять її плоскою. Жвання, п"явоччя або, швидше, п"явочиння, кулики - то укр.звучання
16.05.2013 - 11:46
А, отут, сестро, я з тобою погодитися не можу, бо це - чиста "смаковщина" (гигигиги). Або, брудна, як подивится
От, наприклад: чому це "п"явка" більш "округла", ніж "п"явчень"?
Як на мене - навпаки.
Так само - жванЬ з м"яким знаком (як явище), порівняноо із "жван" (як об"єкт).
"П"явочиння", то вже, вибач, витребеньске "мереживо",
а мені його тут не треба.
Пом"якшеного кулІка змінив, хоч і це було в межах мого творочго усталеного методу.
Чи, в російській можна, а в український, з якогось дива - ні?
Нава Таля: жвань, кулічня, п"явчень - відверті русизми, ріжуть вухо... а то би з задоволенням в обране забрала
15.05.2013 - 17:36
Тек-с, ну слухай: вбий в Гугл "жван", и побач, скілки їх на Західній.
Й річок, і сіл. Доречі, і в Холодному Яру є.
Кулик - буденно українське слово.
Вбий в перекладач"пиявка" й сама побачиш, якщо шо ))
Тобто - русизмів тут немає й бути не може.
Якщо не звично - співчуваю, проте, мені - саме так треба
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Саме, розмивання кордонів - моя справа 
дякую