Микола Поділля: Свого часу унікальну специфіку сонету спостеріг Іван Франко:
Голубчики, українські поети,
Невже вас досі нікому навчити,
Що не досить сяких-таких зліпити
Рядків штирнадцять, і вже й є сонети?
П\'ятистоповий ямб, мов з міді литий
Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети,
Пов\'язані в дзвінкі рифмові сплети, —
Лиш те ім\'ям сонета слід хрестити.
Тій формі й зміст най буде відповідний;
Конфлікт чуття, природи блиск погідний
В двох перших строфах ярко розвертаєсь.
Страсть, буря, гнів, мов хмара піднімаєсь,
Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови,
Та при кінці сплива в гармонію любови.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
