Ганна Верес: Дуже щемний вірш. Звучить, як заповіт. Тримайся, Костику, тримайтесь, синочки нашої землі, хребет московії зламайте! Най згинуть нелюди в кремлі. Дякую. Господньої опіки вам усім!
Ганна Верес: Влучно, зрозуміло. Дякую.
Одне не подобається: навіть тут мелькає ЗЕ-БОТИ, інші будуть відповідати ПОРОХОБОТИ. А чи потрібно це для Перемоги України? Це трохи нагадує ситуацію, коли треба гуртом гасити пожежу, коли горить хата, а її мешканці з'ясовують стосунки. 12:
Ганна Верес: Спасибі, Любочко, за теплі слова, за розуміння. Адже Ви, як ніхто, знаєте, що таке війна, як вона впливає на людські долі. Дуже приємно мати Вашу оцінку. Щасти Вам, люба.
Ганна Верес: Гарний вірш, категоричний. Влучне визначення: Беззаконня - ось для них свобода,
Щоб закон був тільки не для них!
Їх юрба не стала ще народом... І це так і є. Дякую за гарний вірш.
Ганна Верес: Добре розумію твою літераурну героїню, та в такій ситуації козирем є терпіння. Вижити, коли важко,
У боротьбі нелегко.
Мусиш зібратись з духом,
Стати в собі відчайдухом,
Ганна Верес: Сердечне спасибі Вам за приємний для мене комент. Дуже правильно Ви написав у своєму вірші про тридцятирічне ходіння по муках нашого народу, коли наші сини гинули на чужих війнах, у чужих землях. Сама часто пишу про це, але може ж хоч тепер прозріє і світ, і ми, наскільки коротке людське життя, аби затівати війни. Болить мені наша війна. І не тільки тому, що наш народ страждає, аде й тому, що воює і мій внучок. Хай всі боги рятують Україну. А Вам у подарунок один із моїх обнадійливих віршів. Дніпре сивий!
Дніпре сивий, вільний, сильний!
Дніпре повноводий!
Здавна батько ти русинам –
Батько мого роду.
Ти віки пливеш по землях,
Широких, багатих,
Обіч ліси та озера,
Сади білі й хати.
Напилися тої волі
І ми, Дніпре, – люди,
Та чомусь не маєм долі –
Ніяк не здобудем.
Топчуть, палять землю цюю
Вороги-заброди,
На душі у нас гарцюють,
Цвіт зривають роду.
Та нема такої сили,
Щоб тебе спинити,
І хоч нас віки косили, –
Лиш міцніють ниті
Мого змученого роду –
Гордий він, живучий.
Буде вільним він народом,
Як і ти, Ревучий!
10.02.2017.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
