Ігор Спичак: це ще один Ваш прекрасний доробок до (булоб гарно зробити колективну збірочку?) циклу -
ПРО ГОЛОВНЕ. збірки, наприклад, "МАЯКИ В МОРІ СУЄТ". дуже дякую!!!
дозвольте запитання (не як критика чи зауваження): "не розбиття на "строфи" чи це такий творчий задум, тактичний хід, щоб читач шукав стрічки самостійно?
06.05.2016 - 06:25
Доброго ранку.Дякую за коментар.Щодо стилю написання,все якось спонтанно,пишу і в куплетах,але більшіть щоденних віршів саме так.Багато хто запитує,критикує,але я звик до такого стилю.Хорошого дня!
Ігор Спичак: БРАВО!!! дуже гарно, ніжно, МУДРО, красиво!!!
так сподобалось і лягло на душу, що захотілось тихеньким ехом повторити за Вами (добре, що ви не нудні як я, а то булоб десь ось так):
Чи я поетка? Ні, проста людина,
Що в час скрутний розлуки-муки,
Аби не здохнуть від розпуки
Взяла себе й віршами прокляла.
У долі в пазусі усе готово -
Підсовує листок мені й перо.
-Не бійсь,- вмовляє - ти візьми та спробуй,
А люд пойме: де лихо, де добро.
/Люд осягне: де лихо, де добро.
Судіть, судіть така вже в мене доля!
Наслухалась... Та важко вже мовчать.
Як народилась яка рима вольна,
То поведу у зрілість мов дитя.
Знайдуть колись в підвалах Монфокону
Часами порозвіяний мій прах,
Й скелет триматиме, немов ікону,
Пожовклий записник весь у віршах.
24.04.2016 - 09:34
Ну зовсім не нудніше, я б сказала простіше для читача, тому можливо щось відредагую. Дякую!
Ігор Спичак: ФУНДАМЕНТАЛЬНО!!!
дякую за урок (перефразуючи класику - \"соломинка у чужому вірші...\") - мене (тепер вже усвідомлено) напружує, що ми з Вами, колего, акцентуємо увагу (а за нею і енергію багатьох людей - закони збереження ніхто не відміняв) на ворожому і тим самим як би того не хотіли - додаємо йому ненависному (в смислі - не бачити б...) - сили... каюсь і сам то часто роблю...
Хоча саму позицію - щиро підтримую!!! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660579
21.04.2016 - 14:20
Як у війну 2-гу світову називали німців? фрицами! А цих - іванами йвановачими! раби ми!
Ігор Спичак: згоден повадки барина не формуються у першому поколінні...
гарний вірш!!!
але проблема не стільки в "часі", скільки в навичковому та поведінському тезаурусі нас, зачасту не більшості, а про-активної меншості...
один з критичних моментів потрапив до мого поетичного щоденника на минулих виборах - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661032
Ігор Спичак: глибоко! Дуже точно описано явище соціального фундаменту, на якому будуються всі стіни та стелі людського буття - довіри. Так виразно вималювалось в моїй уяві \"де-що\" з реальності... на то воно й земне людське життя, щоб в чийомусь слові почути відповідь на своє неусвідомлено задане життю запитання.
19.04.2016 - 22:35
Ігоре, я безмежно Вам вдячна за співзвучність, розуміння та чесні слова. Це важливо для мене.
Вдячна щиро, від душі
Ігор Спичак: Ваші слова - як фарби, несуть і чіткі образи і трохи розмиті їх приховані сутності, і в той же час мовби ... якась прихована прозорасмачна музика
БРАВО!
11.04.2016 - 16:21
Безмежно вдячна за такі чудові слова підтримки.Мені дуже приємно.Наснаги Вам та любові.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
це ще один Ваш прекрасний доробок до (булоб гарно зробити колективну збірочку?) циклу - 
краса!!!
