Наташа Марос: І яким вже молитись богам, до чийого звертатися роду, щоб дорогу закрить ворогам й дати людям жадану свободу... Нашим хлопцям - додому, в тепло... та - всім біглим вернутись додому... Бо Такого іще не було, коли світ не витримує втому... Дякую Вам, Світлано, за добру душу і щирі вболівання за наших мужніх хлопців і дівчат... Нехай якнайшвидше всі повертаються додому і ВСІ ЛЮДИ ЖИВУТЬ, щоб ЖИТИ, а не...
Наташа Марос: Так боліли поламані крила,
Та чекала добра і тепла...
Не зламалась і знову вітрила
Я свої, як тоді, підняла... ...бо сильна Ви жінка, Мариночко...
Та, на жаль, не всі приходять в цей світ для мирного ЖИТТЯ... На жаль...
Наташа Марос: ..так-так... Муза ніби завмерла... страждає... Треба вірити в перемогу і відроджуватись разом з Музою, повертаючись до спокійного і мирного сьогодення... Нехай Бог дає сили нашим захисникам і береже їх...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Щиро дякую, Наталочко, за такий прекрасний коментар! Миру Вам, радості, щастя і добра!
Вы - в курсе??? 