Туся Татарочка: Прочитавши роман Ое подумала про те, що на всій нашій планеті, в усі часи і серед усіх народів було поклоніння ДЕРЕВАМ, як одній із найстаріших і найдовше живучих, мудрих цивілізацій! А ще про те що В\"язи (я це питання проштудіювала) дійсно можуть рости на різноманітних грунтах і континентах...віками! А думка про люди, як дерева і дерева, як люди - йде паралельно, але не нарізно, а тісно переплетено. Дякую, ЩИРО, за Ваше уважне прочитанння такого не досконалого вірша!
Туся Татарочка: Не ображаюсь! Колискова не дитяча, а для доросих - стоконвічні і наразі теперішні страхи матерів. Моменти не справедливості, як (історично і сучано) під час війн, катаклізмів та інш. коли гинуть молоді((( - які лишень і захищають Батьківщину ціною власного життя (вибачте за пафосну фразу).Щиро дякую Вам за Вашу сердечність!
Туся Татарочка: пане Малиновий Рай, що саме Вас зацікавило?... бо я ненаважувалась викладати на загал цей вірш, декілька років, розуміючи, що в ньому не вистачає \"чоловічої енергії\"! відчуття, наразі, не зникло.
Туся Татарочка: ЧЕРЕПАХА
А годы летят,
Наши годы, как птицы летят.
И некогда нам оглянуться на зад.
Желаю Вам, чтобы годы летящие замедлили свой бег и двигались со скоростью мудрой, оптимистичной, веселой черепахи. Для того чтобы Вы, также как и она, жили долго и могли наслаждаться жизнью во всех ее проявлениях.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
щиро дякую Вам,за коментар)))