Юрко Коваль-Самбірський: Наталя,не знаю,чи Ви любите фільм \"Золото Маккени\",для мене він культовий,як зараз кажуть.Я його полюбив давно,з того часу коли вперше побачив і було це в Євпаторії на дитячих канікулах.Зараз переглядую деякі епізоди з цього фільма і насолоджуюсь.Мені подобається радянська озвучка--вона краща навіть першоджерела.Хотів би,щоб і Ви переглянули цей фільм.
23.07.2016 - 23:33
Я дуже любила також усі пригодницькі фільми тих часів! Це захоплюючі сюжети і спогади співпереживань за долі героів. Нас надихали іхні вчинки, сміливість, краса душі, благородство. Тому не дивно, що ми згадуємо це з теплом душі. Змістовне і естетичне кіно з мудрим сюжетом - це ж тепер рідкість! Мабуть тому я телевізор майже не дивлюся. Тільки канали історичні і пізнавальні. Фільм я цей також любила. Обов'язково передивлюся.
Юрко Коваль-Самбірський: Да,Наталия...Ох,Наталия...Тут уже и ревность проступает...выступает...--))
У меня что-то не получается выставлять все эти красивые финтики--сердечки,розочки,уста...Сейчас ещё раз попробую--- javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);
22.07.2016 - 12:28
Вы - прелесть!!!! У меня часто тоже не работают смайлы!!!
Юрко Коваль-Самбірський: ...Як можно у дорозі бачить світ...
Залізні крила грізного Пегаса...
Залізний путь-чи магістраль-чи трасса...
І кров\"ю серця писаний сувій...
Копита б\"ють,аж іскри висіва
В залізо магістральне кінь пегасний,
А у душі перунів зблиск не гасне,
І що пройшло в грядуще визива...
11:34.
...варіяція з зустрічного потягу...
06.07.2016 - 23:11
Вони могли б зустрітись на пероні...
При зустрічі відсутня паралельність колій...
І все життя... хай навіть у вагоні!
Перетворити у чарівну неповторність ролей...
Юрко Коваль-Самбірський: Наталя,а у нас майже кожний день дощі.А вчора навіть град.І,повірите,не набридло.Хоча це вже не ті дощі,що були в дитинстві.Зараз навіть з парасолькою не тягне під ці рясні краплі.А всеж--чудово.Не знаю чому навіює картинки Марайї--може бачили коли?У нього не має дощу,та щось про нього нагадує.Може це тому,що його роботи акварелеві.
Приємно було з Вами зустрітися...
24.06.2016 - 18:49
А у нас спека! Краще би дощі!!! У дощ завжди романтичні думки і особливий настрій! Я дуже люблю писати про дощ, про силу і загадковість водної стихії, про море...Навіть планую видати збірку під назвою "Мелодія дощу". Це особлива для мене стихія, що надихає і манить собою, до себе, чарує! Я ж знак Води! Дякую за приємне спілкування!
Юрко Коваль-Самбірський: Ти мене не знаєш.А може забула?..
Моє ім\"я тобі чуже,та всеж--
Згадаєш,раз уже почула
Його в словах і в музиці пісень.
А може ми зустрінемось в цім світі,
Під шелести осінньої пори?..
Бо нас уже давно на крилах вітер
Несе в обійми
І зоря горить...
***
...Вибачте, панна Юлія за вільні фантазії...З повагою...
Юрко Коваль-Самбірський: ...Вы кофе пьёте,я--по-крепче чай...
Стихами Вы стихийно озарились...
И я в их звёздно-солнечных лучах...
Возможно это боги подарили...
Я мысленно (и только)цокнусь--Цок...--
Своею чашкой с Вашей порцеляной...
И отпиваю затяжной глоток...
...И даже чаем этим уже пьян я...
--14:16--
17.06.2016 - 23:14
Вы вдохновенно пишете сонеты...
И строки стелятся так нежностью в куплете,
Что коффе, чай ли мы испить могли бы...
И о стихах бы вдохновенно говорили...