Татьяна Иванова - Юртина: Гарний, душевний і патріотичний вірш!
Дай Боже - нам громадянам України Миру, злагоди і взаєморозуміння!
З повагою до Вас і теплом душі, з найкращими побажаннями.
Насколько я знаю, термин "нирвана" даже среди буддистов имеет массу толкований.
В данном случае я его рассматриваю как конечное состояние души.
Впрочем, это слишком серьёзные слова для столь несерьёзного стихо.
Татьяна Иванова - Юртина: Сейчас видно букву \" к\"
Но мне не понятно последнее предложение, которое на мой взгляд звучит не правильно!
\"Станет чувствам господин...\"
Сделайте, что-то с ним, потому, что в нём нет логики!
06.07.2015 - 16:22
Ну... В подобных вещицах надо добавить немного зауми, и пример Великого Афроросса мне поможет.
А логика... Тот, кто отринет свои чувства, эмоции, получит прямой доступ в Нирвану. Как ещё можно понять?
Татьяна Иванова - Юртина: Вот то, что я вижу в данный момент:
\"Проще нет. Но недотрога,
Вертикальная Дорога,
Ждёт веа́, пока один - буквы \"к\" нет!
Станет чувствам господин...\"
Татьяна Иванова - Юртина: Интересное стихотворение, но я не поняла вот это:
\"Ждёт веа́\" - Ждёт века́
Это возможно описка в финальных строках.
\"Станет чувствам господин... \" - это тоже мне не понятно! Может поясните мне то, что хотели этим сказать? Как то эта фраза звучит не правильно - на мой взгляд. \"станет чувствам\" - впервые такое слышу.
06.07.2015 - 12:58
}} я не поняла вот это: "Ждёт...
Извините - там какая-то заковыка, что копирование плохо проходит.
У Вас не видна буква "к"?
"Станет чувствам господин" грамматически неверно. Следовало бы "Станет господином своим чувствам".
Тлетворное влияние Пушкина - ("Гавриллиада", "Стал Моисей известный господин")
Татьяна Иванова - Юртина: Чесно кажучі: - неможливо без сліз у дущі читати таку життєву історію!
Добре те, що у нас в Україні є жінки, які все розуміють і можуть віддати своє життя і серце, і душу нашим захисникам - не від жалю, а від того, що вміють щіро кохати того, кто їй припав до душі.
05.07.2015 - 20:46
Щиро дякую, Таня, за душевні і точні слова, за глибоке розуміння цього твору, радий, що він тобі сподобався. Наснаги тобі в творчості.
Татьяна Иванова - Юртина: Зворушливо до сліз і болю в душі!
Дай Боже усім синам України повернутись живими до дому! Дай Боже нам в Україні Миру і злагоди!
Татьяна Иванова - Юртина: Прочитала декілька Ваших віршів і тут, і там на другій сторінці на вірші.ру
В мене склалось гарне враження про Вашу поезію!
У цьому вірші мені сподобались фінальні слова:
\"Гріх ображатися на хворих\" - Це дійсно так!
Якщо у людини затьмарився розум і вона страждає від набутої хвороби, яку підчипила зовні зі СМІ, то - на неї не треба ображатися тому, що він, чи вона, не мають можливості почути іншу - правдиву думку про те, що відбувається у Світі! У данному випадку, я маю на увазі усе те, що діється в Україні. Дуже тяжко читати провокативні опуси про Україну, але треба на пропаганду, відповідати в інеті антипропагандою і казати правду, щоби її почули ті, хто не має можливості її почути! Тому на хворих не треба ображатися! - Вони не винні в тому, що в них, немає можливості там знати те, хто є агресор і хто вирішив нас знищити в цілому, як Український народ, який є складовою частиною нашої Нежалежної Держави, яка як кістка стоїть поперек глотки агресора.
29.06.2015 - 19:20
Я абсолютно беззаперечно солідарний з вашою життєвою позицією. З вашим істинним патріотизмом. Дякую щиросердно. Побільше б нас таких незомбованих... Окреме спасибі за оцінку творчості)
Татьяна Иванова - Юртина: Трішечки додам приторного після усіх коментарів:
На вулиці знову затіявся дощ - ! - - ! - - ! - - !
Безкінечний, неначе назовсім. - - ! - - ! - - ! -
Варить пісний свій і приторний борщ ! - - ! - -! - - !
Із опалого листя осінь.- - ! - - ! - ! -
Це я відмітила ритм у вашому коротенькому вірші! У першому речені завдан віршований розмір Амфібрахій.
У другому реченні Анапест. У 3 розмір Дактіль, а у 4 - не те не се - розміру немає!
Моя порада автору: якщо Ви завдали з першого речення один віршований розмір, то його треба дотримуватись до кінця, щоби була ритмічність а не стрибки різної величини! Продивіться Азбуку віршування і тоді Ви зможете дотримуватись техніки віршування, яка потрібна обов*язково при складанні віршів!
Татьяна Иванова - Юртина: Пісня дуже гарна, щира, душевна і патріотична!
Було би дуже добре разом з музикою прослукати, але і так відчувається мелодійність і добро у словах!
Мені сподобалось! 5+
Татьяна Иванова - Юртина: Подстрочный перевод оригинала:
Знаешь ли ты
Как сильно в душу бьет безжалостный дождь?
Да, будто он всегда ожидал лишь меня.
А, как болит зимнее спокойствие нашего окна
Нежно пастельный, как и твой любимый Моне.
Припев:
Такая, как ты
Бывает раз на всю жизнь
И то из неба.
Такая, как ты
Один лишь раз на всю жизнь
Не хватает раскаяния
Когда без тебя я.
Забыть все, кажется, я бы никогда не сумел
Новый звонок сбрасывает отсчет воли на нуле
И взгляд твой, он стоит больше, чем миллионы слов
Вечно далеких, как и твой любимый Дали.
Татьяна Иванова - Юртина: Вот и я по началу - судя из названия, подумала, что это перевод известной песни С. Вакарчука с украинского языка на русский! Даже в этой российской версии есть, что то очень похожее и очень приближенное к оригиналу! Хотя, если честно: - я лично бы, не рискнула брать такое название для своего стихотворения лишь потому, чтобы в последствии украинские читатели - почитатели таланта Святослава Вакарчука, не обвинили в том - (мягко выражаясь), что автор стырил тему и основу для своего стиха, что может быть темой для разговоров о том, что это явный плагиат и переделка авторских слов оригинала на свой лад и тем более к русской версии, украинское название оригинала!
P/S - Мой совет автору: - Когда есть желание подражать на известную песню и озвучить свою собственную версию, уж лучше в крайнем случае написать о том, что это пародия на оригинал, тем более, что Вы сказали о том, что: -
\" И спасибо, Вакарчуку\" - соответственно признались в том, что это была явная переделка на свой собственный лад оригинала! Простите, за откровенность, но иначе не умею! Мне такие фокусы - не по вкусу!
Татьяна Иванова - Юртина: \"У рідний край, до милих серцю гір.
Бо тільки тут його вірші безцінні,
Лиш тут ціна віршам не має мір.\" - Гарні фінальні слова!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
И неоднократно это практиковала.
Простите, за откровенность, но иначе не умею! 
