Ira Lee: Ваше слово таке могутнє та сильне, а поезія пройняла до сліз.Яка ж та наша Україна чудова, тільки мало хто цінує її чарівність
04.08.2014 - 11:54
Так Іро. На жаль. Жадоба до грошей і багатства робить нас вкрай бідними душею, а звідси всі біди. Особливо дістається тим, хто при владі. А вони думають, що вхопили Бога за бороду. Нещасні люди. Скільки відповідальності і їм і їх дітям, яку прийдеться відпрацьовувати. То скільком поколінням? А нам за те що вибираємо часто злодюг.
Та надія вмирає останньою... Злагоди Україні і спасення її красі природі.
Ira Lee: Олексо, ви даєте впевненість тим, хто сумнівається.Думаю, у кожної дівчини в такому юному віці є бажання творити і ділитись найсокровенішим.Ви показали їм шлях, яким легше пережити біль(це дійсно допомагає)...Чудова поезія
13.04.2014 - 17:35
Господи... Дякую, вам, моя мила)) Слова, котрі ви адресували мені - то вже надто висока заслуга!
Ira Lee: Чому мені здається, що це відповідь до мого вірша?
Не такий у серця стукіт,
вже не та в душі струна,
бо вона...
її слабку , хоробру, хвору
убили...
І нею серце обв'язали.
Хто вбив?Та все це люди нехороші люди.
Її єдину в мене одняли.
Забрали, зiм'ли й убили...
Надія?Ні.Любов?Якби ж то?
Вони зникають з кожним словом
заздрісним, лукавим , грішним.
Купить її хотів "абихто"
Не продалась й упала в руки бидлу.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Слова, котрі ви адресували мені - то вже надто висока заслуга! 
