Стас Крівда: ... взагалi то сподiвався поносити коли небудь Його мокасини. Та ладно, тi штанi повиннi зараз хочь трохи бути схожи на шаровари, може влiзу
Стас Крівда: ... маю таку впевненicть (хай буде навiть самовпевненiсть) коли дивлюсь на золото -казати що Воно золото i блищить, i вiдзеркалюэ як золото, коли бачу перлини - пiдiмаю i кажу то справдi перлини i вони тут покладенi саме для мене... Маю таку надiю i сподiвання, навiть вiру, що всi цi скарби будуть гiдно, належним чином шануватись бо воно i э винятковим, справжнiм богатством нацii. Буду неймовiрно гостинним, якщо всi цi iменники, з великоi лiтери завiтають до моэi оселi. (вибачте за шрифт - через клавiатуру ледь зiбрав з трьох мов)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за розуміння моїх творів.... 