Андрій Ключ: За однією із цікавих версій: зупинка творення є початком руйнування.
Руйнівник і Творець, умовно, це одне і теж.
Руйнування, це, Творчість що зупинилася, що вмирає.
А Світ живий влаштований практично:
Допоки твориш – до-Ти і живеш,
Померлі мають вигляд апатичний,
Живими грають вихори пожеж...
Простіше кажучи: один і той самий об\'єкт може бути Творцем і руйнівником, цій формулі підвладні і люди. Але руйнівник руйнує себе, навіть у випадку руйнування зовнішнього середовища, бо є іще всесвітній закон дії та протидії, який розповсюджується абсолютно на Все. Будь-яка дія спричиняє [color=\"#ff0000\">відповідну протидію.
22.06.2023 - 22:15
Коли свідомо і цілеспрямовано програмуєшся на руйнування то і заперечити Вам нічого.
Апатія - так, пожежі - категорично НІ.
Дякую за коментар та вашу думку.
Андрій Ключ: А може, "харчуватися", це ж про людей.
А музи живляться Любов'ю, дивом і т.д.
Цікаві два останні рядки.
22.06.2023 - 22:09
Довелось декілька раз перечитати, щоб зрозуміти, що чоловік мав на увазі, пишучи коментар до цього вірша. ( Боже як давно написаний цей вірш, ніби 100 років назад, це я до того, що так багато всього змінилось)
І проаналізувавши ваші роздуми, я прийшла до висновку, що ви праві.
Хай музи живляться! А натхненники добре харчуються)))
Головне щоб і ті і другі довго не сиділи на дієті і не обезводнювались... 😁🤪😉😉😉
Андрій Ключ: Гарний сонет, особливо про поезію краплин гарно сказано. Але чому: \"У римах крапель сум зелений\" – весною? Якщо йдеться про війну, то можливо, тема потребує більшого розкриття.
Андрій Ключ: Бувають іще ж питання, як окремі явища.
\"Питання життя й смерті - те, від чого залежить існування. В переляканім захваті, затаївши віддих, дивилася на ту борбу [боротьбу> корчма. Бо то не борба була, а питання життя й смерті. Хтось мав гинути нині (Хотк.. II, 1966, 200)\".
У вірші один із варіантів відповіді проблемі, а не тим, хто запитує.
Андрій Ключ: Можливо. Занадто тривале перебування в спогадах Минулого призводить до залежності. Немов би людина вбирає енергію зі спогадів, без якої більше не може обійтись.
Андрій Ключ: Чому це зачепило, навпаки, йдеться про те, що не варто жити в Минулому. Життя спрямоване в Майбутнє. Пам'ятати Минуле, але не жити там. Жити сьогодні для Майбутнього. Так би мовити, на тему народної приказки:" Живий думає про живе".
Кокс, це ж концентрована енергія, а не лише тільки те , про що можливо подумати.
Щиро дякую!
Андрій Ключ: Отож – філософські визначення у фізиці.
Через деякий час, ймовірно, квантова фізика стане фізикою духовності. Може це і на краще.
Вже є цікаві теорії. Наприклад, наберіть у пошуку YouTube:\"Від квантової фізики до квантової свідомості. Квантова психологія\". У каналі Ефект Метелика є два ролики: Ми всі пов\'язані та Квантова Психологія. Тема цікава хоч і не визнана науковцями, які все частіше намагаються обчислити філософію і духовність, можливо, не усвідомлюючи суть новітніх досліджень.
Андрій Ключ: Просто подобається старосвітська фізика, де присутня логіка.
А от сучасні \"наукові\" досягнення із визначеннями, що один об\'єкт може бути в двох різних місцях водночасно – як вони тільки не сміються, коли таку нісенітницю серйозно стверджують. Вигадали фактично телепортацію, аби Енштейн із того світу на перевищення швидкості світла не образився.
Андрій Ключ: Трохи змінивши одне із правил можливо сказати.
Не можуть померти ті, хто не знають про смерть, а ті хто знає, можуть прагнути до Безсмертя.
Чи варто поспішати туди, куди і так невгамовно мчить доля.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
