Дивлячись, що вважати вірою. Навіть Ісус не однозначно вчив про віру. У \"Притчі про сіяча\" йшлося про те, що одної безсумнівної віри замало, необхідно іще розуміти суть і приносити \"щедрий врожай\". На жаль багато варіантів пояснення цієї притчі, а це ж слова Бога за твердженням Біблії. В одному варіанті є таке пояснення:\" 20 Інші люди, як зерна, що впали у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його. 21 Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри ... 23 А зерно, що впало на добру землю—це ті, хто чують і розуміють Слово. Вони приносять щедрий врожай: у сто, шістдесят і тридцятеро разів більший від посіяного\".
Та є і трохи інший погляд на цю тему:\"Від Матвія 21:21-22 UMT
Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море”, — то й те неодмінно збудеться. Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві\".
З логічної ж точки зору: якби була абсолютна межа, то Всесвіт дійшов би у розвитку до тієї межі і зупинився б, а зупинка у розвитку – це смерть Всесвіту. То й навіщо тоді було існувати, розвиватись для зникнення самого себе?
Андрій Ключ: Щиро дякую за коментар!
Колись була така гра: мінятися темою. Потрібно було придумати назву для короткого оповідання для певних знайомих і у відповідь одержував згорнуті аркуші паперу із темами вигаданими товариством для мене. Після того, як оповідання були написані, знов мінялися. Цікаво було читати, загадати можна ж було будь-яку тему.
Свідкам Ієгови я часто ставив таку назву:"Один день у раю"– і вони регулярно розчаровували незнанням мети, якій, за їхнім твердженням, присвячено життя. Вірити у невідоме...
З логічної ж точки зору. Або можливо Все, або немає сенсу існування – без сенсу немає існування, але Всесвіт існує, значить, можливо Все. Хотілося б у це вірити, але я в цьому чомусь впевнений.
Андрій Ключ: Це велика тема.
З наукової точки зору: у кожного коду є автор. Найскладніші відомі коди, це, генетичні коди живих створінь для яких теж має бути Автор.
На жаль, в релігіях забагато бізнесу. Попам вигідно вимагати рабської покори від віруючих. Але ж, якби Богові потрібні були раби, Він би швиденько вишикував би усіх і конкретно пояснив би, хто на Землі Всемогутній.
Якщо ж Богові потрібні вільні віруючі, які вільно обрали Любов, то думка про \"неспівставність\" поглядів неактуальна.
Андрій Ключ: Буває так, коли людина відчуває на собі погляд іншої людини і дивиться у відповідь. Теж саме з Небом. Якщо ти дивишся у Небо, значить, Небо подивилося у тебе.
Щиро дякую за коментар! Будьмо!
Андрій Ключ: Уперше про те, що будь-яку відстань можна ділити до Безкінечності, я почув від учительки математики приблизно в четвертому класі. Для того, щоб осягнути цю тему, не обов\'язково бути на рівні геніїв.
Знайшли фільм Люсі? Функція пошуку сайта uakino працює не завжди коректно.
Можна набрати в Google:\"Люсі науково-фантастичний фільм\" – в результаті запиту адреса вказаного сайту з переходом на перегляд фільму буде приблизно на третьому місці.
Андрій Ключ: Неподільність необхідна для математиків, які намагалися використовувати числа і формули, як інструменти для пізнання Всесвіту. Ще піфагорійці вважали, що якщо знайти число кожного об\'єкта, то тоді можливо вивести формулу безсмертя. Але математика мусить заперечувати Безкінечність, бо в Безкінечності математика втрачає сенс. Для математичних систем необхідний початок відліку, а значить і межа відліку. Тож фундамент математики – одиниця – спочатку вважалась неподільною. Сама назва говорить про неподільність – один єдиний. Тому ж тоді ще теоретичний атом назвали атомом, що у перекладі значить – неподільний. Але згодом ввели числа меньше одиниці, що є антилогічним абсурдом, ділити названу \"неподільною\" одиницю. І в \"неподільному\" атомі відкрили ядро, протони, нейтрони... Також протон вже складається з двох верхніх й одного нижнього кварка, є про це в Google.
Зенон же ж ділив не ядра, а відстань. І доказав, що будь-яку відстань можна ділити до Безкінечності. Будь-яка частина безмежного Всесвіту – безмежна.
Андрій Ключ: Будь-який об\'єкт можна поділити на дві частини, які теж можна поділити на дві половинки, потім те, що залишиться переполовинити і т.д., і т.д. – до Нескінченності. Будь-який об\'єкт нескінченний у напрямку зменшення. Уперше про це \"сказав\" давньогрецький філософ Зенон Елейский.
Це стосовно лише \"розміру\" будь-якого об\'єкту.
А людська свідомість і досі є таємничою загадкою для сучасної науки, яка стверджує, що люди використовують зовсім незначну частину своїх мізків.
На цю тему створено гарний науково-фантастичний художній фільм \"Люсі\" – є українською мовою на сайті uakino.club
Андрій Ключ: Гарний вірш! Але трохи цікаво стосовно \"охоронців-котів\": це про котів, чи про левів?
Ас(в?)альт.
Якщо друкуєте з комп\'ютера, то можна натиснути утримуючи alt на цифровій панелі набрати 0150, після відпускання alt з\'явиться необхідне середнє тире.
23.06.2023 - 15:17
За "асфальт" ще нікому не дякувала
Виявляється і асфальт надихає на коментарі.
Андрій Ключ: І медом можна отруїтись, якщо об'їстися цим продуктом.
Теж саме можна сказати про можливість думати та мріяти, яка є безцінним даром і мабуть відрізняє людей від тварин.
Як казав колись Т.Г. Шевченко:"Свині не дивляться у Небо".
Вірш мені сподобався окрім занадто агресивного, як на мою думку, рядка про шкіру і кістки.
Андрій Ключ: Кожен об\'єкт безкінечний у напрямку зменшення і люди також. Кожна частина Безмежності – безмежна. Тож місця у \"мізках\" предостатньо, свідомість безмежна.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Цікаво що Ви побачили у вірші безмежність, бо вірш задумувався як споглядання. 
