Андрій Ключ: У кожного своє C’est La Vie – Се Ля Ві – Таке Життя. Я теж колись у вірші намагався висловити своє ставлення до цієї теми. І це ставлення із часом змінюється. Шкода, що підсвідомо у крилатому вислові \"Таке Життя\" мається на увазі – така смерть. Категорично не можу сприйняти, що життя, це дорога до смерті.
Андрій Ключ: Є ж Світова Організація Покеру, де влаштовують світові турніри без обману. Дискваліфіковують за шулірство.
\"За всю історію проведення європейської версії Світової серії покеру українці 6 разів ставали володарями золотого браслета. З 2017 року WSOPE почали проводити у чеському казино King\'s Resort. Саме там українці здобули всі свої перемоги.
Крім того, найперший турнір WSOPE у Чехії виграв саме український гравець. Олександр Щербак став чемпіоном події Monster Stack, отримавши разом із браслетом 117 700 євро. У наступному році переможну естафету підхопив Михайло Гутий. Він завоював престижний трофей та 61 000 євро у турнірі Turbo Bounty Hunter\".
Хоча згоден, що із картами пов\'язані негативні асоціації. Тоді юнак може стати політиком, на зарплату політика буде все і по чесному.
Андрій Ключ: Вкрав він царівну, а далі як жити без вміння здобувати необхідні речі для життя.
Якщо \"Вечір в хату\" – так вітаються у фартових колах – \"Вечер в хату, часик в радость, чифир в сладость, ногам ходу, голове приходу, матушку удачу, сто тузов по сдаче, ходу воровскому, ... , арестанты\". То юнак міг би хоча б навчитися у карти вправно грати . Виграв би багато грошей, тоді й на викуп знайшлися б фінанси й на безбідне життя.
Андрій Ключ: В самій суті слова \"віра\" закодовані сумніви. Наприклад, де найменше впевненості: вода гаряча, я знаю – вода гаряча, я вірю – вода гаряча.
Віра – це знання через посередництво тих, хто розказав про знання – це віра у чесність посередників, а не знання. Мабуть, найкраще, якщо це буде посередництво власної інтуїції до якої варто навчитися прислухатися.
Андрій Ключ: Гарний вірш!
Стосовно:
\"Не всі святі вдягають ряси Бо в рясах є і не святі\" – сказано відносно вірно.
Але, якщо хтось скаже, чи казав, що він святий, то це буде неправдою. Немає і не було святих на землі, як тільки хтось стане святим, то зразу ж буде піднесеним до Бога.
\"Тим, хто осягнув замисел Бога, більше немає сенсу бути на Землі\".
Андрій Ключ: Я передумав, а функції видалення теми не знайшов.
Доречніше було б назвати – Метапр. Метафорна проза, багата на метафори.
Наприклад, цей варіант схожий на верлібр?
Вливаються в пісню голоси
із сусідніх бричок. Поцокують
колеса на залізних ходах,
чмихають від куряви коні,
протяжна і дужа, мов та повінь,
тече понад горою пісня.
Від висохлої степової мокровини
з горілої брунатної куги
злітає білокрила чайка. Вона
кигикаючи летить в лощовину,
повертаючи голову, дивиться
смарагдовим оком на валку
напнутих білим підвід,
на коні, що курчавлять копитами
пишну куряву.
Але це уривок із Тихого Дону, де таких верлібрів більше треті багатотомного твору, який вважається прозою, а не поемою
Андрій Ключ: Коли для опису віршованого стилю використовуються такі слова: стандартний, нормальний, розмір, закономірність – але такі ж ознаки присутні в машинобудівництві та математиці. Чи потрібна поезії стандартизація? Прикро, коли вдаються до крайнощів. Одні поезію препаруючи стандартизують, в протилежній крайнощі художні твори занадто вільні від поетичності.
Я ж приблизно дотримався розмірів в римованих парах. \"НЕ ПАДАЙ\" – написано в окремому рядку для підкреслення важливості цього твердження в якому головний зміст вірша, це і є зміст Телеграм Осені.
Розмір у віршах має дотримуватися, але не повинен бути абсолютним, дотримання розміру може бути переважним. Як на мою думку.
Андрій Ключ: Вірш – це мелодія сенсів і гармонія рим. Як на мою думку, саме цього я і намагаюсь дотримуватися.
Верлібр – це \"вільний\" від віршованого стилю \"вірш\". Як переважно гарне оповідання написане у стовпчик по газетному.
Мені цікаво, чому Ви запитуєте? Невже стиль моїх віршів схожий на верлібр?
Андрій Ключ: Не варто плутати напруження із драматичністю і недоречністю.
Аж анекдот згадався. Як електрик в сина питає про опухлого пальця. Той у відповідь:\"Та бджола вжалила, вона була з одного кінця не заізольована\".