Сабріна: Відчуття присутності.. Чудово, що події описуються з гумором, на хвилину можна забути, як усе насправді сумно.
09.11.2014 - 20:20
Насправді все дійно дуже сумно і трагічно. Але весь час про це думати неможливо - так можна зійти з розумі... Тому мимоволі починаєш ставитись до всього скептично - навіть до смерті....
Сабріна: магічно..свіжо.. приємна прохолода..ще раз, але уже з минулим Днем Народження Вас!!! усього Вам, чого тільки душа побажає!!!!наснаги і нестримного бажання писати..писати..писати..
Сабріна: Дуже гарно Наталочко, Ваші вірші - це Щось! В моєму розумінні, це Щось - це справжня Поезія. Ваш стиль немає назви, поки.. тому, що це Щось нове, небачене до цього, і оскільки це так, то вам не треба дотримуватись ніяких правил, Вам вони не потрібні. І не нам його якось називати, це справа наступних поколінь. А Ви просто творіть, і радуйте Нас своїми віршами, а решта за Вас зроблять, ті, хто цього не вміє.)
26.10.2014 - 23:56
Сабріночко...почала читати ВАш комент...і якось мимоволі все хотілось поправити корону.... щоб не впала ...і справді...стало так приємно від Ваших слів... і тААк захотілось писати ще ДЯКУЮ!
Сабріна: нууу.. це вже ні в кут, ні в двері.. еге-ге-ге-гей! гуляти, так гуляти! глінтвейн - це те, що док прописав! всім по глінтвейну і до глінтвейну!))
24.10.2014 - 12:58
ага...це саме те...що прописав Ваш док! Всім-по глінтвейну! ...і-до глінтвейну! ... а де ж це наше...піаніссімо?...
Сабріна: залатати.. заштопати.. чи ще там щось.. стільки мороки, стільки проблем, а може ну його те серце, якось і без нього живуть.. а якщо вже так сильно хочете, то чи не легше його просто у когось забрати.. ось вам і ціле.. і проблем, як не було))
23.10.2014 - 22:36
Сабріночко...та як можна...в когось? украсти? та ще й Ціле?...та хіба цілі бувають?..
Сабріна: Не дарма ж це все.. Буде куди, головне, щоб було кому повертатись, а вдома завжди чекають, на те він і дім.. Щасливо. Повертайтесь з перемогою, і якнайшвидше, нехай рідні не хвилюються.
07.11.2014 - 03:20
Хотілося б щоб війна нарешті закінчилась - але не видно тому ні кінця ні краю...
Сабріна: гарно.. я собі оце о так, навіть уявила)"прозорі руки й акуратні вуха" це що на продаж чи на виставку? любиш же ти себе, як не як) але все ж таки трохи під кінець перегнула.
24.10.2014 - 14:48
це на виставку персональну, називається повісьте на стіну або розіпніть. на андріївському хресті для збочень, звісно
Сабріна: красава.. тримайтесь.. цю втрату важко пережити, вірніших друзів не буває.. зараз стільки безпритульних, нещасних і знедолених тварин, подаруйте комусь із них свою любов, вони мріють і заслуговують на такого хазяїна, як Ви, це найбільше, що Ви можете зробити в його пам’ять.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
а взагалі,що нам ті Галактики...нам же вони по коліна, як те море 
...і справді...стало так приємно від Ваших слів... 
і тААк захотілось писати ще 
ДЯКУЮ! 
а де ж це наше...піаніссімо?... 
можна написати на цю тему казочку для дітей... 
Бережіть вогонь, бо він вдома теж дуже потрібен.. 
зараз стільки безпритульних, нещасних і знедолених тварин, подаруйте комусь із них свою любов, вони мріють і заслуговують на такого хазяїна, як Ви, це найбільше, що Ви можете зробити в його пам’ять. 