Анна Берлинг: Чуйна природна лірика.
Завжди захоплювалася умінням складати такі довгі куплети. Здається, що це талан - не гірше, аніж плести коротенькі.
30.05.2016 - 16:43
Воно, Аннушко, само якось так складається... Дякую, люба!
Анна Берлинг: Как прикольно перечитывать иногда свои старые творения. Всегда думаешь: как я мог(-ла) так и такое написать? Замечаешь, что три-четыре года назад ты не так думал, мыслил, писал. Да-а, что там! Часто замечаешь, что не так даже чувствовал, проживал, не так любил.
Анна Берлинг: Да-а, никогда не задумывалась о названии. А здесь, реально, тот случай, как корабль назовешь...
Горькая реальность, всемирная трагедия, тяжелая тема.
24.05.2016 - 15:45
Дякую. Мою сім"ю не зачипело а от сусіда... Від болю повісився на дверній ручці. Мене запросили виступити до Дня Чернобиля і я уявила як це болить рідним. Отримала, те що отримала... Дякую що прочитали
Анна Берлинг: Мне кажется, в Гваделупу нынче роскошь. Там уровень жизнь (з/п в месяц на душу населения) в долларовом эквиваленте походу выше, чем в родной нэньке... Баловать тоже не стоит.
24.05.2016 - 18:12
...оно-то конечно так, сонечко, но одно название чего стОит... а рифмы какие просятся...
Спасибо, Ань!!!
Анна Берлинг: Завжди хотіла сотворити вірша про дитинство, про маму, про ту ніжну млість, що мурашками пам\'яті огортає серце. Хоча спогадів вдосталь і емоціїї справжні, непідробні, та Муза все ніяк не закрутить почуття у рими.
Вам це вдалося блискуче! Дякую...
26.05.2016 - 14:29
Щиро дякую за вашу щирість і тепло душі... Рада що завітали до мене!!!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую, люба! 
щиро Вам дякую 
...оно-то конечно так, сонечко, но одно название чего стОит... 
а рифмы какие просятся... 
