Променистий менестрель: На жаль такий час вже давно, люди мало змінилися, хоча набралися досвіду і повинні б засвітитися, але до запалу не дійшли, до любові до ближнього. Терні невігластва ще не пускають. Тримаймося. Хватило б днів...
Променистий менестрель: Тепло і щемно, Марино, так знайомий стан душі - навіть коли не можеш поїхати на часі на могилки батьків... Часто серце спонукає до таких віршів і нічого не поробиш, все в душі і серці. Тримаймося, все проходить, вистачило б днів... ́
Променистий менестрель: Гарно хоч і журно, та чого в житті літ. героїв не буває... Марино. Давненько на своїй сторінці не знаходив Вас. Аж тут зась - рядком стали... Всього найкращого.
Променистий менестрель: Щиро дякую за глибокий коментар, Катрусю. Дійсно за суєтою суєт людям не хватає часу на головне -пізнати бодай себе у цьому світі.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
